Tamoxifen 100 таб. (10 мг/1 таб.)

Тамоксифен - це засіб, який зазвичай використовується в медицині для лікування раку молочної залози у жінок та для профілактики раку молочної залози у жінок з високим ризиком розвитку цієї пухлини.

Ефекти від прийому Тамоксифену

Спортсмени приймають його для попередження прояву побічних ефектів, таких як гінекомастія, скупчення рідини та відкладення жиру за жіночим типом. При грамотному прийомі препарату спостерігаються такі ефекти:

1. блокуються естрогенні рецептори;
2. відновлюється рівень ендогенного тестостерону;
3. нормалізується концентрація холестерину – за рахунок збільшення кількості ліпопротеїнів;
4. мінімізується накопичення рідини у тканинах;
5. відновлюється потенція.

Після закінчення курсу Тамоксифену рівень чоловічого гормону у крові становить 80% від показників норми.

Як діє Тамоксифен

Тамоксифен не є анаболічним стероїдом, є селективним модулятором рецепторів естрогенів (СМРЕ). Він зв'язується з рецепторами естрогенів у тканинах, які зазвичай реагують на естрогени, такі як молочні залози, та блокує їх дію.

Застосування та дозування Тамоксифену

Деякі бодібілдери починають прийом препарату ще на курсі анаболіків. В даному варіанті і дієвість препарату виявиться очевидною - будуть попереджені небажані ефекти, спричинені підвищенням вмісту естрогенів у кровотоку спортсменів. Оптимально допустима доза кошти на добу варіюється 10 -20 мг, підключаючи його на 2-го тижня курсу. Варто враховувати, що дана схема може завдати шкоди дії основного анаболіку.

Якщо ж вживати антиестроген тільки з метою проведення після курсової ПКТ, то краще вибрати дозу 20-40 мг і застосовувати протягом 30-45 днів. Якщо курс ААС є надзвичайно важким, то дозу можна збільшити навіть до 80 мг на день. У цьому випадку варто підключати гепатопротектори.

Незважаючи на те, що гормон вважається сильнодіючим антиестрогеном, він не запобігає активності естрогену, а лише блокує.

Побічні ефекти

• головний біль, нудоту, блювання, діарею та втому;
• раптові припливи жару;
• зниження апетиту та ваги;
• зменшення кількості тромбоцитів, що може призвести до підвищеного ризику кровотечі;
• підвищений ризик розвитку тромбозів, включаючи тромбози глибоких вен та легеневої емболії;
• збільшення ризику розвитку раку ендометрію;
• збільшення ризику розвитку катаракти.

Якщо у вас виникнуть якісь із цих побічних ефектів, необхідно звернутися до фахівця. У деяких випадках лікар може знизити дозу тамоксифену або призначити інші ліки, які можуть допомогти впоратися з побічними ефектами.

Чого слід уникати

• Вагітність. Тамоксифен може завдати шкоди плоду, що розвивається1. Тому жінкам у пременопаузі необхідно ретельно перевірити відсутність вагітності перед початком лікування та використовувати надійні методи контрацепції під час лікування;
• Гіперчутливість. Тамоксифен може викликати алергічні реакції у людей з підвищеною чутливістю до його компонентів1. Тому перед початком лікування необхідно уточнити наявність алергії на тамоксифен чи інші препарати;
• Анастрозол. Тамоксифен не сумісний з анастрозолом – іншим препаратом для лікування раку молочної залози1. Тому при одночасному застосуванні цих препаратів може знизитись їх ефективність або збільшитись ризик побічних ефектів;
• Лікування безпліддя. Тамоксифен не призначений для лікування безплідності і може негативно впливати на репродуктивну функцію. Тому його не слід використовувати для стимуляції овуляції чи підвищення фертильності;
• Контакт із рідинами організму. Тамоксифен може виділятися із сечею, фекаліями або блювотою та становити небезпеку для оточуючих людей. Тому при прийомі тамоксифену необхідно дотримуватись гігієнічних заходів та уникати контакту з цими рідинами.

Які інші препарати вплинуть на Тамоксифен

Він може взаємодіяти з іншими ліками, які впливають на гормони чи імунну систему. Наприклад:

• Антикоагулянти (наприклад, варфарин) можуть збільшити ризик кровотеч при одночасному застосуванні з тамоксифеном;
• Антидепресанти (такі як флуоксетин або пароксетин) можуть знижувати ефективність тамоксифену, оскільки вони блокують фермент, який допомагає його активувати;
• Імуносупресивні препарати (такі як циклоспорин або такролімус) можуть підвищувати концентрацію тамоксифену в крові та посилювати його побічні ефекти.

Він може взаємодіяти з іншими стероїдними препаратами, які також впливають на гормональний баланс:

• Анаболічні стероїди (такі як тестостерон або нандролон) можуть зменшувати ефект тамоксифену та збільшувати ризик розвитку раку передміхурової залози;
• Кортикостероїди (такі як преднізон або дексаметазон) можуть збільшувати концентрацію тамоксифену в крові та посилювати його побічні ефекти;
• Протизаплідні стероїди (такі як естрадіол або норетистерон) можуть знижувати ефективність тамоксифену та збільшувати ризик тромбозу.

Це не повний перелік препаратів, які можуть вплинути на Тамоксифен.

Походження препарату

Тамоксифен – це препарат, який був розроблений у 1960-х роках британськими хіміками Артуром Волтоном та Дорою Річардсон. Вони шукали засіб для лікування раку молочної залози, який блокував би дію естрогенів на пухлинні клітини. Тамоксифен став першим із класу препаратів, званих селективними модуляторами рецепторів естрогену (СМРЕ)1. Він був схвалений для клінічного застосування в 1977 році і з тих пір став одним із найбільш широко використовуваних протипухлинних препаратів у світі.